Как только душа человеческая осознает себя, она обязательно узнает, что каждый момент ее жизни является созидательным как "на внутреннее", так и "на внешнее".
И, если она ответственна за творение, то она ответственна и за каждый момент своей жизни.
Знаете, в жизни ничто не проходит впустую. Какими бы безнадежными или несчастными ни были условия, для человеческой души жизнь никогда не потеряна, не потрачена впустую, потому что существует созидательная сила Бога, действующая во всех ее движениях, в каждой мысли, в каждом чувстве!
Ведь душа человека всегда создает что-то, всегда созидает.
Просто нужно лучше узнать свою душу.
***
Как чист и строг лазурный купол неба,-
Миров основа, «чаша бытия»…
Ты шанс имел, но только счастлив не был.
Похоже, зря коптил, такие, брат, дела…
Не вырвался вперёд и не остался сзади.
Середнячком шагал, почти всегда в строю.
Писал не к Анне Керн, не воспевал Саади,
Но ты успел сказать: «Я так тебя люблю»…
И, значит, всё - не зря, всё было не напрасно!
Смотри, как чист и строг лазурный небосвод.
Судьбу не упусти, и будет жизнь прекрасна!
Спеши за ней, беги, давай, сейчас, вперёд!!!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.